Алегро

Я граю Гайдна в кінці чорного дня
і відчуваю легке тепло в руках.

Клавіші прагнуть. М’які молоточки б’ють.
Звук – зелений, живий, спокійний.

Цей звук говорить, що свобода є,
і хтось не платить кесарю податків.

Я кладу руки у свої гайднівські кишені,
як той, хто мирно споглядає світ.

Я підіймаю прапор гайднівський – це значить:
«Ми не здаємося. Та прагнемо миру.»

Музика – це скляний будинок на пагорбі,
на який летить каміння, котиться каміння.

І каміння прокочується крізь нього,
але всі шиби залишаються цілими.

 

Переклала зі шведської Юлія Мусаковська